«Толокери» та Фонд відновлення Ірпеня допомагають родині Шадурських відремонтувати тимчасове житло (відео)
Старенька амфора – єдине, що вціліло в цьому будинку на вулиці Северинівській в Ірпені. До війни тут жила сім’я Шадурських. Зараз – лише вигорілі стіни.
Антоніна Шадурська, мешканка Ірпеня:
«Це сталося десь 17 березня. Горіло тут майже три дні».
Шадурські евакуювалися з Ірпеня 5 березня. Повернулися через місяць. Удома на них чекала жахлива картина: зруйноване родинне гніздо, пошкоджені авто і літній будиночок у дворі. Усе було чорним. І лише з-під завалів пробивалися різнобарвні тюльпани. Жінка каже – це був для них із чоловіком знак, що здаватися не можна. І вони почали шукати допомоги волонтерів.
Антоніна Шадурська:
«Дуже велике спасибі хочу сказати волонтерам “Добробату”, які дали нам надію на те, що ми зможемо відновити своє житло, свій будинок, свою літню кухню».
Після того, як волонтери розчистили територію від завалів, сім’я вирішила відбудовувати літній будиночок. Так він виглядав ще у квітні. А зараз він такий.
Нині ведуться внутрішні роботи. Вирівнюють та штукатурять стіни волонтери-«толокери». Матеріали для робіт передав Фонд відновлення Ірпеня. Долучилася до організації робіт депутатка від округу Антоніна Довганич.
Антоніна Довганич, депутатка Ірпінської міської ради:
«Насправді дуже складно бути депутатом у такий важкий воєнний час. Дуже складно відновлювати Ірпінь, коли немає світла, також дуже складно відновлювати його, коли немає матеріалів і немає таких от чудових хлопців та дівчат, які погоджуються нам допомагати. Тому моє звернення до людей, які нам допомагають: я вам дуже дякую! Ті, які мають бажання – долучайтеся! Це – Фонд відновлення Ірпеня. Ми реально працюємо».
За підтримки Фонду відновлення Ірпеня «Толокери» ремонтують уже третій об’єкт у місті. А загалом молоді дівчата й хлопці вже п’ятий місяць не втомлюються витрачати свої вихідні на безкоштовну допомогу постраждалим родинам, бо вважають, що це їхній фронт.
Оксана, волонтерка:
«Ми будемо допомагати рівно скільки, скільки це потрібно буде нашим людям і нашій країні. Це нас надихає, ми не втомлюємося від цього. Це наш фронт, ми відчуваємо, що це наше завдання, і ми маємо це робити».
Антоніна Шадурська:
«Ми надіємося, що з їхньою допомогою ми якнайшвидше закінчимо наше будівництво, відновимо тимчасове житло і приступимо до відбудови свого будинку. З допомогою добрих людей, світлих надій».
